Klavdia Petrivna, OSTY - Жовті квіти

Ти сидиш сумна бо від мене пішла
Наче ніч без зір тиха й без тепла
Як погасла іскра така не проста
Ти розбила мене і мовчить весна

І мовчить весна та що нам біль принесла
Я складався зі скла І розбився в асфальт
І мовчить весна краще б тебе я не знав
Порвалась серця струна то була фальшива гра

Жовті квіти розлуки березневі наші муки
Що робили наші губи знає один Бог
І розбіглись, наче мушки ми тепер не подружки
Два озера глибокі, але дуже одинокі